За радянських часів суди були частиною державної каральної системи та фактично підпорядковані державним і партійним органам. Презумпція невинуватості й інші ключові права та гарантії існували переважно на папері.

З отриманням Україною незалежності до «радянських» проблем судової системи додалися нові. Суди перетворювалися на осередки корупції. Ця тенденція досягла апогею за президентства Віктора Януковича. Право в державі деградувало, а образ судді отримав у суспільстві глибоке негативне забарвлення, яке доведеться виправляти роками.

Становлення верховенства права — один із найважливіших викликів. Без перебільшення, від цього залежать гідне життя громадян і розвиток країни. Наша спільна мета — правосуддя в Україні за європейськими стандартами, засноване на верховенстві права.

Розроблена Радою з питань судової реформи і затверджена Указом Президента України Стратегія визначає кроки, необхідні для створення сучасної європейської системи правосуддя в Україні. До складу розробників увійшли міжнародні експерти, юристи-практики, науковці, депутати, представники громадських організацій, судді.

Радою було «затверджено Стратегію реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів 2015-2020, а разом з нею і чіткий план дій для реалізації реформ. До того ж Рада скликається щороку та визначає річний план з більш конкретними процедурними діями. Рівень організації реформ у секторі правосуддя дійсно вражає», — зазначив Довидас Віткаускас, керівник Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)».

Стратегія передбачає три складові реформи:

  1. Приведення законодавства до європейських стандартів.
  2. Створення нових та переформатування існуючих інституцій системи правосуддя.
  3. Кадрове перезавантаження.

 

Законодавча складова реформи близька до завершення. Загалом з 2014 року ухвалено 9 засадничих законів, які приводять систему правосуддя в Україні у відповідність до європейських стандартів.

Завдяки змінам у Конституції та новому законодавству про судоустрій були створені умови для незалежної та відповідальної роботи судів в Україні. Створено нове процесуальне законодавство, яке має зробити судовий процес більш ефективним та швидким.

Нове законодавство про судоустрій передбачає оцінювання кожного чинного судді за критеріями компетентності, доброчесності й етики, а також проведення прозорих конкурсів на суддівські посади.

Це законодавство було розроблено у співробітництві з європейськими експертами й отримало високі оцінки:

«Ухвалення Парламентом у кінцевому читанні конституційних змін щодо правосуддя є вирішальним кроком для посилення судової системи, підвищення її ефективності, забезпечення незалежності й неупередженості, а також боротьби з корупцією», — ідеться у спільній заяві верховного представника ЄС із зовнішніх справ і політики безпеки Федеріки Могеріні та єврокомісара з питань розширення Йоганнеса Гана.

Спеціальний радник Генерального секретаря Ради Європи в Україні Режі Брійя, член Ради з питань судової реформи: «Після Революції Гідності в Україні відбулися суттєві зміни в судовій системі. Це включає внесення змін до Конституції, прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів», внесення змін до основних процесуальних законодавчих актів України <…>. Ці події є прикладом того, як можна проводити зміни, якщо є необхідна політична воля».

Станом на початок 2019 року залишилося ухвалити новий закон про адвокатуру та законодавство про юридичну освіту.

Проект закону про адвокатуру погоджено з міжнародними експертами, які надали позитивний висновок. Законопроект знаходиться на розгляді у Верховній Раді.

«Судова реформа залишається незавершеною без довгоочікуваного закону про реформування адвокатури. <…> Закон є кроком уперед у порівнянні з нинішнім законом про адвокатуру від 2012 року. І я закликаю українське керівництво й надалі залишатися відданими цій реформі», — сказав Генсек ОБСЄ Томас Гремінгер.

Законодавчі зміни про юридичну освіту зараз опрацьовує робоча група на підставі ухваленої концепції.

 

 

Порівнюючи з першими 23 роками незалежності, в Україні з’явилася незалежна судова гілка влади, нові закони про діяльність суду, високі зарплати суддів, новий рівень відповідальності та підзвітності суддів.

Відповідно до нового законодавства, політичні інститути було позбавлено впливу на призначення та звільнення суддів, запроваджено інструменти забезпечення незалежності суддів, підвищено як вимоги до суддів, так і суддівську винагороду.

З іншого боку, вдосконалено систему дисциплінарної відповідальності суддів. Уперше в історії непідтвердження легальності доходів є конституційною підставою для звільнення судді з посади. Нова система санкцій дозволяє адекватно реагувати на порушення в діяльності суддів.

«Створено серйозні важелі, щоб протистояти корупційним рішенням. Уже немає однієї особи чи організації, яка ухвалює рішення про призначення суддів. Процес зараз складніший. Ним керує Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка сама складається з 16 осіб. Їм допомагає Громадська рада доброчесності <…>. У процесі відбору суддів беруть участь також правоохоронні та податкові органи. Крім того, Вища кваліфікаційна комісія може лише рекомендувати того чи іншого кандидата на підставі результатів оцінювання. А після неї кандидатів перевіряє Вища рада правосуддя, і тільки після неї указ про призначення судді підписує Президент», — зазначив Довидас Віткаускас, керівник Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)».

 

Станом на квітень 2019 року повністю оновлено касаційну ланку — створено новий Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою України, що забезпечує єдність судової практики; частково оновлено суди апеляційної інстанції та розпочато оновлення судів першої інстанції.

Новий Верховний Суд запрацював 15 грудня 2017 року. З 1436 претендентів за результатами прозорого конкурсу, який проводився вперше, було призначено 118 нових суддів. Ними стали не лише колишні судді, але й адвокати, й науковці. Головою Верховного Суду стала Валентина Данішевська. Верховний Суд забезпечує правильність застосування норм права всіма судами та єдність судової практики.

Якість конкурсу до Верховного Суду підтверджено позитивними висновками європейських експертів, які зазначили, що процедура конкурсу «є прозорою і заслуговує на довіру на всіх її етапах, обумовлена високим суспільним інтересом і важливістю процесу».

Вища кваліфікаційна комісія суддів проводить оцінювання суддів на предмет їхньої відповідності критеріям компетентності, доброчесності й етики, а також конкурси для заповнення вакансій у судах першої та апеляційної інстанцій. Починаючи з 2014 року майже 30% від загальної кількості суддів подали у відставку, не чекаючи на проведення кваліфікаційного оцінювання. У процесі оцінювання чинних суддів, приблизно 20% було звільнено або звільнилося за власним бажанням. На їхні посади можуть претендувати не тільки судді, які успішно пройшли оцінювання, але й адвокати-практики та юристи-науковці, які відповідають професійним та етичним критеріям.

Водночас кадрова складова реформи ще досить далека від завершення: має бути закінчено не тільки оцінювання всіх (а це — тисячі) суддів у судах першої та апеляційної інстанцій, але й проведені конкурси на всі вакансії суддів у цих судах — як ті, що існують зараз, так і ті, які відкриються за результатами оцінювання.

 

Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядатиме справи щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку, комерційне найменування, а також щодо авторського права. Його створення є критичним для посилення інвестиційної привабливості України. Близько 90 країн світу успішно застосовують практику розгляду справ щодо інтелектуальної власності спеціалізованими судами. Наразі триває конкурс на заповнення вакантних посад суддів цього суду.

Вищий антикорупційний суд розглядатиме кримінальні провадження, пов’язані із вчиненням правопорушень, що містять корупційну складову. Конкурс на 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду відбувався за участю Громадської ради міжнародних експертів (до складу якої увійшли висококваліфіковані фахівці з Великої Британії, Канади, Данії, Литви, Македонії) та отримав високі оцінки з боку міжнародних партнерів і донорів. 11 квітня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ, відповідно до якого призначено 38 суддів Вищого антикорупційного суду.

«…Те, що ми зробили з ВККСУ під час добору суддів до Антикорупційного суду, — неймовірно. Україна розробила унікальні процедури добору суддів і може цим пишатися. Ще жодна країна не запрошувала міжнародних експертів, і мати більшої підтримки, ніж ми отримали з боку комісії в цьому процесі, просто неможливо», — сказав голова Громадської ради міжнародних експертів сер Ентоні Хупер.

 

Нові процесуальні кодекси передбачили створення електронного суду — системи, яка дозволяє користуватися низкою послуг суду просто зі смартфона чи стаціонарного комп’ютера. Завдяки цьому суд стане зручним сервісом для громадянина.

 

Ставлення до судової реформи в суспільстві, крім історичних моментів, залежить від очікувань та розуміння нами ролей. Суд має забезпечувати верховенство права, спираючись на чинне законодавство, адвокатура — якісний захист і правничу допомогу, прокуратура — професійно й об’єктивно представляти обвинувачення в суді, органи досудового розслідування — збирати докази обставин справи й вини підозрюваних, органи виконання судових рішень — забезпечувати їхнє реальне виконання.

Рада з питань судової реформи розробляє й координує стратегію і законодавчу основу для оновлення судової системи. Президент вносить на розгляд Верховної Ради, а остання ухвалює закони та відповідає за їхній остаточний зміст. Парламент, Уряд і Президент також відповідають за утворення нових інститутів — судів, органів суддівського врядування (Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Державна судова адміністрація тощо).

Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія відповідають за наповнення судів якісними кадрами, проведення конкурсів, оцінювання суддів.

Спеціальні антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство запобігання корупції — за виявлення і попередження випадків корупції в системі правосуддя.

Не менш важлива і роль громадян — відповідально використовувати свої права та свободи, знати й дотримуватися закону в повсякденному житті.

Роль суспільства є визначальною так само, як і роль держави. Як зазначив Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо: «…складно зробити революцію в законодавчій сфері. За два роки судової реформи ви встигли зробити дуже великий крок. Напрацьовано нормативно-правову основу для змін, але також потрібно змінити менталітет громадськості та суддів для того, щоб українське суспільство отримало те, на що воно заслуговує».

 

Необхідні для реформи законопроекти дуже важко приймаються парламентом, незважаючи на позитивні висновки й підтримку експертами Ради Європи, Венеційської комісії та інших поважних європейських інституцій.

Сили, які зацікавлені у збереженні політичного й комерційного впливу на суди, ведуть активну кампанію з протидії реформі. У самій суддівській системі поряд із порядними суддями залишаються угруповання, зацікавлені у збереженні корупційних схем.

Аби подолати ці перешкоди, необхідна критична маса професійних і відповідальних людей не тільки в судовій системі, але й у Верховній Раді, прокуратурі, адвокатській спільноті та юридичному науковому середовищі. Надзвичайно важливим для системного вирішення проблем правосуддя є питання юридичної освіти.

 

Міжнародні експерти схвалюють кроки, до яких вдалася Україна на шляху реформування системи правосуддя. «У більшості країн такий підхід, за своїм обсягом та ступенем, ще ніколи не застосовувався до державного сектору в цілому, не кажучи вже про судову систему. На окрему увагу заслуговує повномасштабне психологічне тестування суддів та кандидатів, під час якого перевіряються загальні знання та навички (IQ), етика й доброчесність, соціальні компетенції», — зазначено у звіті експертів Проекту ЄС «Право-Justice».

«Українське суспільство зробило вибір на шляху становлення України, в якій діє верховенство права. Українське суспільство зробило вибір реформувати судову систему як відправну точку реального прогресу в найближчому майбутньому. Це не просто. Але це було зроблено. Було внесено зміни до Конституції України. Вперше цей процес відбувся без політичного впливу як з боку Президента, так і з боку Верховної Ради. Це можна порівняти з революцією Ніколи Коперника», таку оцінку судовій реформі дав Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо.

Позитивно оцінює реформу й українська юридична спільнота. Згідно з дослідженням USAID близько 70% правників позитивно оцінюють вплив реформи на незалежність судів, стабільність судової системи України та підвищення рівня довіри громадян до судової влади. Детальніше про це можна прочитати на сайті texty.org.ua.

Згідно з дослідженням USAID, у 2015 році судам довіряло лише 5% населення. Вже перші кроки судової реформи виправили становище — зараз майже 20% українців позитивно оцінюють результати впроваджених змін. Але остаточний успіх судової реформи й повернення довіри громадян залежать від того, як швидко в систему прийдуть компетентні та доброчесні люди, для яких верховенство права буде безумовним професійним пріоритетом.