На якому етапі знаходиться судова реформа?

Аби реформувати судову систему в першу чергу необхідно було змінити законодавство.Для цього у жовтні 2014 року було створено Раду з питань судової реформи. Разом з депутатами та експертами Рада розробила стратегію реформи та ключові закони, які зробили реформу можливою:

• Закон «Про забезпечення права на справедливий суд»,
• Зміни до Конституції України (щодо правосуддя),
• Закон «Про судоустрій і статус суддів»,
• Закони про виконавче провадження («Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»),
• Закон «Про Вищу раду правосуддя»,
• Закон «Про Конституційний Суд України»,
• Зміни до процесуальних кодексів.

Реформа стартувала з внесення термінових змін до законодавства України, які дозволили вирішити найболючіші проблеми судової системи та запустити реформу. Так, закон «Про забезпечення права на справедливий суд» розширив права громадян щодо гарантій рівності перед законом, прозорості та відкритості суду і визначив основи кадрової політики в судах. Завдяки ньому була розпочата судова реформа.

З прийняттям змін до Конституції України (щодо правосуддя) вдалося забезпечити досягнення середньо- та довгострокових цілей реформи і перехід до повної трансформації системи: деполітизувати її, гарантувати незалежність суддів та запустити реформування структури всієї системи, як от її оптимізацію та ліквідацію Вищих спеціалізованих судів.

Подальші зміни зробили можливим повне перезавантаження судової системи:

• Закон «Про судоустрій і статус суддів» дозволив розпочати втілення оновлених конституційних засад правосуддя, зробив можливим перехід до триланкової судової системи, створення нових судів — Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду.
• Закони про виконавче провадження («Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів») зробили виконання рішень більш ефективним.
• Закон «Про Вищу раду правосуддя» визначив статус, повноваження, принципи організації та прозорий порядок діяльності Вищої ради правосуддя — органу, від якого залежить кар’єра кожного судді.
• Закон «Про Конституційний Суд України» виклав порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус його суддів, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень.
• Зміни до процесуальних кодексів зробили роботу суду простішою та більш швидкою, запровадили електронний суд.

Завдяки законодавчим змінам судова реформа розпочалася і продовжується.

Реформа передбачає оптимізацію судової системи:

• Не чотири, а три судові інстанції — перша, апеляційна та касаційна. Кожна має чіткі функції і роль.
• Зміну «карти» судів України. Місцеві та районні суди «укрупнюються» в окружні, які будуть охоплювати декілька районів.

Ці зміни відповідають загальноєвропейським стандартам.

Триланкова судова система працює більш ефективно, ніж система з чотирьох інстанцій. Завдяки реформі кожен суд має чітко визначені функції, які не дублюються. Провідну роль відіграє Верховний Суд, який забезпечує єдність судової практики.

Завдяки «укрупненню» мінімальна кількість суддів у суді налічуватиме мінімум 9-12 суддів. Це означає, що судів, де бракуватиме суддів, більше не буде. Це підвищуватиме ефективність правосуддя та гарантуватиме конституційне право громадянина на здійснення правосуддя.

Реформа передбачає, що кандидати на будь-які суддівські позиції мають пройти публічну, відкриту і об’єктивну перевірку. Судді мають декларувати майно та статки, а також заповнювати декларації родинних зв’язків та доброчесності.

Окрім цього, всі судді без винятку проходять кваліфікаційне оцінювання. Воно складається з анонімного письмового тестування, практичного завдання, психологічного тесту, перевірки досьє та співбесіди з членами Вищої кваліфікаційної комісії.

Відмова від оцінювання або брехня у декларації автоматично призводить до звільнення. Починаючи з 2016 року, близько 2 000 суддів склали повноваження, у тому числі, щоби не проходити переатестацію.

Буде завершено очищення суддівського корпусу. Працювати суддями мають лише ті, хто пройшов перевірку на компетентність, професійну етику, доброчесність. Жоден суддя в Україні більше не матиме повного імунітету і буде насправді відповідальним перед законом.

Вперше в Україні відбувся відкритий конкурс на посади суддів найвищого судового органу. Стати суддею Верховного Суду могли не лише судді судів інших інстанцій, але й науковці та адвокати з десятирічним стажем роботи у сфері права.

Конкурс передбачав нові процедури відбору: кандидати мали доводити свою професійність, компетентність і доброчесність, а також законність джерел походження майна. Вперше в історії українських судових органів проводилося психологічне тестування кандидатів. Окрім цього, до конкурсу були долучені представники громадянського суспільства, а сама процедура співбесід з кандидатами проходила в режимі онлайн.

Формування нового Верховного Суду було завершено 15 грудня 2017 року. У цей день він почав працювати у складі 115 нових суддів, серед яких були не лише колишні судді, але й адвокати, науковці, відомі українські правники. Пізніше до суддівського складу увійшли ще 3 людини. Головою нового Верховного Суду стала Валентина Данішевська.

Разом з запуском нового Верховного Суду у повній мірі почала працювати триланкова судова система. Головна задача Верховного Суду — формувати судову практику, яка буде слугувати орієнтиром для судів усіх інстанцій.

Протягом 2016-2017 років Рада з питань судової реформи розробила та представила зміни до процесуальних кодексів. Текст змін зайняв більше, ніж 700 сторінок. Верховна Рада підтримала ці новації до судового процесу в господарському, цивільному та адміністративному судочинстві. Багато зі зробленого стало новаціями не лише для українського судочинства, а й для всіх країн пострадянського простору.

Процесуальні новації вирішують накопичені проблеми, пов’язані з розмежуванням господарської, цивільної та адміністративної юрисдикцій, впроваджують механізми забезпечення єдності судової практики всіма судами.

Окрім цього, зміни процесуального законодавства розширили способи судового захисту та засоби доказування у судовому процесі, забезпечили його відкритість і прозорість, чесне користування процесуальними правами, компенсацію судових витрат, «розумні строки» розгляду справ, посилення змагальної ролі суду (він більше не може діяти, як слідчий, лише як арбітр).

Загалом, нові «правила гри» роблять судовий процес швидшим, зрозумілішим та впорядкованішим. Хоча на те, аби звикнути до них, потрібен деякий час.

Запропонований проект закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розширює права і гарантії адвокатів, передбачає зміни в системі адвокатського самоврядування, перетворення адвокатської допомоги на більш якісну та відповідальну, контроль за доброчесністю та фаховістю адвокатів, що відповідає кращим європейським підходам.

Кожному громадянину гарантовано право на отримання професійної правничої допомоги (у тому числі безоплатної), незалежно від його соціального, майнового стану чи переконань.

Адвокат отримає додаткові права і гарантії для кращого захисту інтересів своїх клієнтів. Буде вдосконалений механізм допуску до професії адвоката з метою уникнення корупційних ризиків. Нова система самоврядування убезпечить адвокатів від зовнішнього тиску. Водночас, будуть запроваджені ефективні механізми відповідальності адвоката у разі зловживання довірою клієнта, наданими йому правами або порушення етики.

Для розгляду справ, у яких потрібні вкрай специфічні та вузькоспеціалізовані знання створюються спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Вищий суд з питань інтелектуальної власності має розглядати справи щодо прав на винаходи, торгові марки, патенти, суперечки щодо недоброчесної конкуренції. Вищий антикорупційний суд створюється для розгляду корупційних справ в рамках системи новостворених антикорупційних органів (Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Державного бюро розслідувань).

Наразі проходить відбір в обидва суди. У Вищому суді з питань інтелектуальної власності вакантними є 30 посад, з яких 9 — до Апеляційної палати цього суду. У Вищому антикорупційному суді вакантними є 39 посад.

Окрім спеціалізованих судів, в рамках реформи створюються нові місцеві окружні суди та нові апеляційні суди.

Загальна кількість судів зменшиться з 764 до 380, що буде не просто вигідніше з операційної та фінансової точки зору, але й гарантуватиме громадянам постійний доступ до правосуддя, адже завдяки «укрупненню» більше не буде місцевих судів, де не вистачає суддів.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності гарантуватиме професійний та справедливий розгляд нечисленних, але надзвичайно важливих для сучасної економіки справ. Це поліпшить інвестиційну привабливість та розвиток складних «розумних» і наукоємких підприємств в Україні.

Вищий антикорупційний суд, у свою чергу, відповідатиме на головний виклик, який стоїть перед українською владою і суспільством, — буде розглядати справи щодо хабарництва, зловживання службовим положенням, незаконного збагачення.

Нові процесуальні кодекси передбачали створення електронного суду — системи, яка дозволяє користуватися рядом послуг суду прямо зі смартфону чи комп’ютера. Аби протестувати роботу електронного суду, його було запущено у пілотному режимі не для всіх, а лише для деяких судів.

Користування судом значно полегшиться. За допомогою електронного суду можна буде:

• Контролювати процесуальні дії свого представника у суді,
• Отримувати повідомлення про позови до вас,
• Відслідковувати перебіг справи,
• Отримувати рішення, повістки та інші документи,
• Сплачувати штрафи і судовий збір.

Будуть розроблені та імплементовані новації щодо юридичної освіти, метою яких є запровадження єдиних освітніх стандартів, введення обов’язкового переліку компетенцій та знань, якими має володіти випускник юридичного університету. Це необхідно для підвищення професійного рівня всіх учасників системи правосуддя — суддів, адвокатів, прокурорів.

Правнича освіта буде зведена до єдиних, зрозумілих та високих стандартів. Згодом у судовому процесі будуть представлені однаково сильні судді, адвокати і прокурори. Систему буде зміцнено, адже до неї прийдуть люди нової генерації — підготовлені за найвищими стандартами і вимогами. Це є ключовим фактором для того, щоби українські громадяни могли здійснювати своє право на справедливий суд.