Підвищення ефективності попередження злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань

- Забезпечено ширші повноваження та більшу незалежність від керівництва в системі управління на загальновідомчому рівні та на рівні
підрозділів (виконання покарань).

- Забезпечено подальшу деполітизацію процесу призначення на керівні посади в ДПтС.

- Забезпечено подальшу демілітаризацію ДПтС.

- Визначено політику якісного виконання ДПтС своїх повноважень, пов’язаних з системою управління ефективністю та всіма кар’єрними
рішеннями.

- Забезпечено використання результатів ОЯР під час прийняття на роботу, підвищення, призначення на адміністративну посаду, переведення.

- Забезпечено зв’язок між системою управління ефективністю та схемами мотивації персоналу з конкретними цілями та показниками,
взаємосумісними з іншими правоохоронними органами та установами галузі.

- Забезпечено залучення відповідних кандидатів і більш спеціалізованого персоналу (психологів, психіатрів, соціальних робітників, учителів,
тренерів із професійної орієнтації, фізичної культури та спорту) до роботи в ДПтС.

- Впроваджено можливість ДПтС (тренувального центру) проводити спеціалізоване навчання персоналу пенітенціарної служби без відриву від
виробництва.

- Система навчання персоналу ДПтС ґрунтується на побудові нового типу відносин із ув’язненими і застосуванні динамічнішого підходу до
безпеки та порядку.

- Впроваджено річні навчальні програми та ґрунтовну методику навчання; забезпечено регулярне навчання для всіх співробітників
пенітенціарних установ, проведення спеціальних тренінгів для персоналу, який працює з окремими категоріями ув’язнених.

- Визначено навчальні курси для персоналу пенітенціарних установ, офіцерів служби пробації, правників (юристів, суддів, прокурорів,
міліціонерів тощо), узгоджено навчальні програми та курси.

- Забезпечено можливість навчання он-лайн і дистанційного навчання.

- До основних навчальних тем включено вивчення міжнародних стандартів дотримання прав людини (зокрема, попередження та ефективне
розслідування випадків жорстокого поводження), етичні правила й дисциплінарні вимоги, інформаційні технології, психологію, бюджетне й
фінансове управління, основи комунікації.

- Наявність професійної мережі тренерів-викладачів, включаючи тренерів-викладачів із регіонів.

- Залучення досвідчених практикуючих співробітників пенітенціарної системи, зокрема європейських та міжнародних експертів, у якості
тренерів-викладачів на постійній основі.

- Забезпечено електронне управління всіма відомчими функціями.

- Забезпечено належний захист інформаційних ресурсів і конфіденційної інформації.

- Забезпечено взаємосумісність інформаційних систем ДПтС з системами інших державних і недержавних суб’єктів.

- Забезпечено функціонування автоматичної системи зворотного зв’язку оцінки якості послуг з боку користувачів.

- Забезпечено можливість застосування й ефективність дисциплінарних правил у випадку порушення закону,забезпечено послідовне, чітке й
передбачуване провадження по відношенню до співробітника пенітенціарної установи.

- Забезпечено застосування принципу пропорційності під час прийняття рішення щодо необхідності застосування покарання і визначення виду
покарання.

- Забезпечено настання дисциплінарної відповідальності за повторне чи серйозне порушення етичних вимог, у практичних інструкціях надано
детальні послідовні пояснення відповідних зв’язків.

- Впроваджено систему подання скарг проти співробітників пенітенціарних установ і систему онлайн-звітування до ДПтС. Забезпечено надання
ув’язненим повної інформації про механізми подання скарг.

- Забезпечено публічний доступ до аналітико-статистичних даних щодо дисциплінарної практики ДПтС.

- Забезпечено належний рівень незалежності інспекторів у рамках пенітенціарної системи.

- Встановлено відповідальність інспекторів за невиконання своїх повноважень, ігнорування потенційних чи наявних порушень.

- Впроваджено ефективний механізм розслідування справ, розгляду індивідуальних скарг із дисциплінарних справ та застосування
антикорупційних заходів у межах ДПтС.

- Забезпечено поєднання методів обговорення та заохочень/покарань під час проведення дисциплінарного контролю та внутрішніх перевірок.

- Забезпечено аналіз і використання звітів інспекторів для зворотного зв’язку з керівництвом пенітенціарних установ для вдосконалення
нормативно-правової бази й політики управління, а також порядок реалізації відповідних заходів.

- Забезпечено регулярне написання звітів за результатами внутрішнього моніторингу та висновків за результатами зовнішнього моніторингу з
боку уповноваженого з питань реалізації національного превентивного механізму й громадських організацій.

- Впроваджено директиви щодо призначення покарань із чіткими цілями та межами покарань, які може запросити прокуратура залежно від
вчиненого злочину та профілю порушника.

- Посилено розробку індивідуальних планів відбування покарань, прогресивної моделі системи відбування покарань забезпечено підтримку
впровадження кримінологічних когнітивних (поведінкових) програм та модулів для роботи з вразливим категоріями ув’язнених.

- Запроваджено комплексні індивідуальні плани відбування покарань із запропонованими заходами для усунення наявних ризиків.

- Управління ризиками виступає в ролі основного інструменту розробки й реалізації політики ДПтС; впроваджено інструменти оцінювання з
системою кількісних показників, пов’язаних із критеріями відповідності кожній програмі заходів.

- Забезпечено періодичний перегляд справ у такій послідовності: здійснення оцінювання, розробка плану виконання покарання, виконання
покарання, перегляд і реалізація.

- Забезпечено практичне й ефективне застосування динамічної моделі безпеки.

- Забезпечено проведення регулярного ретельного аналізу кількості і розміщення наглядачів у пенітенціарних установах; забезпечено
оптимізацію персоналу пенітенціарних установ для встановлення необхідного співвідношення між кількістю співробітників і засуджених;
підвищення кількості наглядачів із дотриманням гендерного балансу.

- Оптимізовано систему позмінної роботи наглядачів (відмова від 24-годинної зміни).

- Створено умови для успішної боротьби з неформальною тюремною ієрархією та насильством і залякуванням у пенітенціарних установах завдяки
посиленню статичних і динамічних елементів безпеки, а також завдяки кращій взаємодії між персоналом і ув’язненими шляхом вдосконалення
навичок комунікації.

- Встановлено чіткі й прозорі дисциплінарні процедури для ув’язнених і забезпечено належне ведення дисциплінарних записів і особових справ;
забезпечено інформування ув’язнених щодо їхнього права оскаржувати дисциплінарні рішення перед незалежним органом.

- Чітко визначено роль медичного персоналу, не допускаються зловживання ним при застосуванні до засудженого дисциплінарних методів.

- Забезпечена автоматична відеозйомка усіх затриманих осіб (перший допит); забезпечено регулярну систематичну фіксацію застосування сили
або спеціальних засобів у пенітенціарних установах.

- Запроваджено обов’язок фіксувати за можливості всі проблеми зі здоров’ям ув’язненого.

- Запроваджено чітку й передбачувану систему розгляду скарг ув’язнених; створено інструмент подання скарг на співробітників пенітенціарної
служби он-лайн, а також впроваджено систему звітування перед ДПтС щодо розгляду; забезпечено широке інформування ув’язнених щодо механізмів
подання скарг.

- Забезпечено чіткий контроль за розглядом кожної скарги щодо жорстокого поводження в пенітенціарних установах через подання офіційних
запитів, проведення обов’язкового медичного обстеження, фіксацію медичних даних через електронну систему, документування розслідування та
повідомлення скаржників.

- Інституціоналізовано зобов’язання керівництва попереджувати й вирішувати проблеми, пов’язані з насильством у пенітенціарних установах, у
тому числі поведінкою ув’язненого, що порушує закон, обов’язкове звітування про підтверджені чи ще не доведені випадки
залякування/насильства та належне розслідування всіх інцидентів.

- Вдосконалено умови конвоювання: чіткі інструкції нагляду/конвоювання до тюремних відділень лікарень.

- Вдосконалено професійні вміння медичного персоналу пенітенціарних установ і навички міжособистісної комунікації.

- Забезпечено індивідуальне оцінювання ризиків щодо кожного ув’язненого (динамічні заходи безпеки) та запроваджено індивідуалізовані плани
виконання покарань.

- Забезпечено проведення цільових заходів, залежно від категорії ув’язнених (довічне ув’язнення тощо).

- Встановлено чітке й передбачуване зобов’язання системи пенітенціарних установ співпрацювати з усіма органами зовнішнього контролю.

- Забезпечено тривале (з року в рік) фінансування та виділення коштів для національного превентивного механізму.

- Органи державної влади мають доступ і використовують інформацію про фактори, що лежать в основі переповненості пенітенціарних установ і
отримують стратегічне керівництво під час вибору методів вирішення цієї проблеми.

- Надано прогнози щодо необхідних спроможностей пенітенціарних установ та їхньої структури і виду, підкріплені результатами досліджень і
відображені у відповідній політиці.

- Забезпечено практичний й ефективний перехід від бараків-гуртожитків до блочного розташування, збільшення середньої житлової площі на
одного ув’язненого, впроваджено сучасні технології безпеки та телекомунікаційна система, подальший розвиток системи «домів на півшляху»,
окремі установи для неповнолітніх і молодих правопорушників.

- Забезпечено більше застосування публічно-приватного партнерства у наданні послуг конвоювання, електронного моніторингу, надання роботи
ув’язненим і інших послуг.

- Посилено конкуренцію між різними постачальниками послуг.

- Забезпечено мотивування приватних постачальників, наприклад, шляхом надання субсидій фермерам за наймання робочої сили в пенітенціарних
установах.

- Розроблено рейтингову систему, починаючи від «зразкових тюрем», які демонструють надзвичайно високий рівень ефективності до «тюрем із
низьким рівнем ефективності»; рейтинг встановлюється на основі фінансових показників і результатів, які визначають рівень ефективності
відносно поставлених цілей.

- Забезпечено практичне й ефективне застосування стандартизованих процедур, процесів і протоколів охорони здоров’я, як частини процесу
переведення усього медичного персоналу пенітенціарних установ у підпорядкування Міністерству охорони здоров’я.

- Забезпечено більший захист медичного персоналу як законодавчо, так і на практиці; інституціалізовано принцип професійної незалежності
медичного персоналу пенітенціарних установ та гарантії конфіденційності обстежень.

- Встановлено чіткі й передбачувані настанови для медиків, які працюють у пенітенціарних установах і потребують розвитку спеціальних
навичок (засад медичної етики, ведення медичних записів і документації, документування й визначення проблем зі здоров’ям, проведення
медичних обстежень, методів спілкування з особами, які, можливо, зазнали поганого поводження, попередження суїцидів, зменшення шкідливих
наслідків від вживання наркотиків тощо).

- Програми лікування адаптовано до потреб кожної категорії ув’язнених (особливо, жінок і неповнолітніх).

- Впроваджено регулярне оцінювання потреб ув’язнених як основи політики управління пенітенціарними установами.

- Система професійного навчання доповнює й об’єднує принципи підбору персоналу і змінює порядок призначення на посаду.

- Розроблено й розпочато нові, фінансовані коштом держави програми професійного навчання та інші навчальні й реабілітаційні програми.

- Забезпечено залучення усіх ув’язнених до програм професійного навчання або інших навчальних і реабілітаційних програм з періодичністю раз
на тиждень.

- Забезпечено чітке й передбачуване нормативне регулювання занять поза межами камери та положень щодо можливостей ув’язнених підтримувати
зв’язок із зовнішнім світом.

- Програми цільових занять поза межами камери розроблені відповідно до потреб кожної категорії ув’язнених (дорослі затримані та засуджені;
ув’язнені, що відбувають довічне позбавлення волі; засуджені, які утримуються в спеціальних умовах підвищеної безпеки й контролю; ув’язнені
жінки; неповнолітні тощо).

- Впроваджено систему заохочень і моделі співпраці для залучення приватних підприємств до наймання робочої сили в пенітенціарних установах;
забезпечено проведення регулярних інформаційних форумів для місцевих підприємців.

- Забезпечено практичне й ефективне застосування публічно-приватних партнерств у пенітенціарних установах.

- Забезпечено регулярне залучення громадських організацій до проведення важливих заходів і роботи як із затриманими особами, так і з
ув’язненими, при цьому гарантовано тривалість програм підготовки до звільнення без надмірного покладання відповідальності на громадські
організації та інших третіх осіб, які функціонують виключно на основі проектного фінансування.

- Полегшено процедури здійснення державних закупівель та надання субсидій, впровадження податкових чи інших заохочень для активнішого
залучення громадських організацій до роботи з реабілітації, ресоціалізації та реінтеграції засуджених.

- Внесено зміни до законодавства стосовно підстав умовно-дострокового звільнення.

- Законодавчо визначено порядок функціонування комісій з умовно-дострокового звільнення (для неповнолітніх та дорослих).

- Впроваджено практику умовно-дострокового звільнення на початку строку відбування покарання на основі законодавчо визначеного порядку,
послідовної судової практики та спеціальних програм підготовки до звільнення.

- Розширено список обов’язкових заходів, які застосовуються в рамках пробації, зокрема громадські роботи.

- Суддям забезпечено право на власний розсуд призначати громадські роботи або інші обов’язкові заходи у разі порушення умов відбування
альтернативних видів покарання.

- Розроблено, запроваджено та переглянуто засади реабілітації та соціальної інтеграції окремих категорій осіб, зокрема, правопорушників,
ув’язнених осіб, колишніх ув’язнених. Внесені зміни до Кримінального кодексу України, які зобов’язують ці категорії осіб виконувати
відповідні програми.

- Визначено статус підрозділів, відповідальних за пробацію, у складі Державної пенітенціарної служби України.

- Застосовується підхід на основі об’єктивних показників при визначенні потреб та плануванні необхідної фінансової та технічної підтримки
пробації.

- Окремо від приміщень правоохоронних органів та пенітенціарних установ обладнано приміщення підрозділів служби пробації (кімната для
проведення індивідуальних бесід, телефонний зв’язок, комп’ютерна техніка), які відповідають законодавчо закріпленим вимогам.

- Визначено потреби в ІТ-забезпеченні, підготовлено перелік необхідного програмного забезпечення та розроблено бізнес-план.

- Підписано міжвідомчі угоди (акти) щодо об’єму та категорій даних стосовно суб’єктів пробації, які передаються як за погодженням, так і
без.

- Підрозділи органу пробації забезпечені технічним обладнанням; розроблено пілотне програмне забезпечення та складено перелік змін до
законодавства та нормативних актів щодо використання персональних даних та нового програмного забезпечення (ПЗ).

- Впроваджено практичне та ефективне застосування ПЗ, зокрема базову систему індивідуальної роботи зі справами, а також базу даних
результатів оцінки ризиків та потреб.

- Підвищено сумісність інформаційної системи органу пробації та інформаційних систем інших установ галузі (ДПтС, прокуратура, суди, судові
виконавці) та правоохоронних органів (слідчих органів, міграційної та прикордонної служб, служби безпеки).

- Наукові установи ДПтС проводять регулярний аналіз результатів оцінки потреб і ризиків порушників щодо яких здійснюється нагляд, надають
методичні рекомендації з урахуванням узагальненої інформації.

- Вивчено громадську думку щодо необхідності залучення місцевих громад для сприяння роботі з суб’єктами пробації.

- Залучено органи місцевого самоврядування до створення та функціонування установ пробації.

- Створено систему інформування місцевих громад та органів державної влади про діяльність та розвиток системи пробації;

- Сформовано громадську думку щодо впливу результатів діяльності служби пробації на безпеку суспільства.

- Проведено інформаційні акції, спрямовані на інформування суспільства про мету та перспективи розвитку пробації в Україні, налагоджено
співпрацю з місцевими та центральними ЗМІ.

- Встановлено зв’язки зі службами пробації країн ЄС та сусідніх держав.

- Створено систему он-лайн опитування для оцінювання рівня задоволеності осіб діяльністю служби пробації

- Регулярно проводяться громадські обговорення питання розвитку та змісту волонтерства у службі пробації (цільові зустрічі з представниками
недержавного сектору, заходи інформаційного характеру) на основі міжнародного досвіду.

- Залучено найактивніших і найдосвідченіших представників недержавного сектору до розробки пропозицій до основних положень про волонтерство
в органах пробації.

- Затверджено правила державних закупівель послуг від організацій недержавного сектору для виконання завдань пробації, а також стимулювання
(надання податкових пільг) організацій недержавного сектору з метою їх залучення до реабілітації, ресоціалізації та реінтеграції у пілотних
регіонах.

- Створено центри та низку програм для неповнолітніх, включаючи програми з управління гнівом, керування емоціями, життєві навички та
когнітивно-поведінкову терапію.

- Визначено зміст та порядок проведення підготовки та атестації працівників служби пробації із залученням потужностей навчальних закладів
Державної пенітенціарної служби України.

- Визначено вимоги до професійного відбору та підготовки працівників служби пробації, з наданням переваг при наборі працівникам, які мають
досвід роботи психологами, соціальними працівниками, педагогами.

- Впроваджено норми управління ефективністю рядових працівників, на основі яких керівники підрозділів контролюють ефективність шляхом
проведення щорічного оцінювання.

- Розроблено та впроваджено навчальні програми для працівників служби пробації, включаючи підготовку керівників підрозділів, з
використанням інтерактивних навчальних методик.

- Проведено аналіз ресурсів проектної діяльності (міжнародних та національних) з метою швидкого охоплення максимальної кількості майбутніх
працівників служби пробації тренінгами щодо навчання пробаційної діяльності та застосування пробаційних інструментів.

- Проведено відбір та навчання групи тренерів з числа персоналу та викладачів відомчих навчальних закладів для підготовки та навчання
майбутнього персоналу органу пробації.

- Забезпечено спроможність навчальних закладів у регіонах розробити навчальні плани.

- Розроблено пілотні проекти з впровадження навчальних модулів для підготовки майбутніх працівників служби пробації з швидким охопленням
максимальної кількості персоналу.

- Підготовлено навчальний модуль для навчання працівників органу пробації, суддів та прокурорів використанню інституту досудових доповідей,
який включає оцінку ризиків і потреб.

- Проведено спільні навчальні заходи працівників служб пробації, прокурорів та суддів з підготовки та подання досудових доповідей,
проведення оцінювання ризиків і потреб.

- Визначено координаторів з обміну інформацією з питань пробації.

- До норм оцінювання ефективності працівників органу пробації включено показники по проведенню оцінювання ризиків і потреб.

- Створено базу даних для зберігання результатів оцінювань та проведення валідаційних досліджень щодо дорослих правопорушників (через два
роки накопичення інформації, дані повинні бути використані для визначення показників ризику скоєння повторних правопорушень – рахується в
процентах).

- Після проведення валідаційних досліджень переглянуто систему оцінювання дорослих, затверджено бальну систему для кожної програми.

- Впровадження процесу індивідуального ведення справ, який включає оцінювання, план відбування покарань, власне відбування покарання,
перегляд та виконання.

- Впроваджено на загальнодержавному рівні системи оцінювання ризиків і потреб (на основі моделі ASSET) для неповнолітніх.

- Розроблено навчальну програму для використання інструменту оцінювання працівниками, в обов’язки яких входить підготовка досудових
доповідей та кураторів індивідуальних справ.

- Систематизовано набутий досвід з реалізації пробаційних програм для суб’єктів пробації, що використовуються службами пробації країн ЄС та
інших держав.

- Організовано підготовку фахівців з реалізації пробаційних програм.

- Організовано впровадження пробаційних програм: їхній перелік, змістовне наповнення, порядок визначення для конкретного суб’єкта пробації.

- Нормативно врегульовано порядок реалізації програм, відповідальності сторін, які беруть участь у цьому процесі, та їхні функції.

- Проведено обмін візитами з метою налагодження зв’язків для обміну інформацією, навчально-методичними та дидактичними матеріалами.

- Укладено угоди на навчання фахівців.

- Сформовано пропозиції щодо запозичення або розробки з використанням набутого досвіду нормативно правових актів, навчально-практичних та
методичних продуктів у сфері реалізації реабілітаційних та корекційних програм в Україні.

- Проведено роз’яснювальну і узгоджувальну роботу щодо створення дорадчого органу (із представників органів державної влади) для експертної
оцінки розроблених пробаційних програм.